Меню Закрыть

Культурно-мистецький проєкт «Визначні дати музичного календаря. Діалог культур»

Великомасштабний концертний проєкт «Визначні дати музичного календаря» має декілька векторів: відтворення національної музичної спадщини, дослідження та презентація музичних артефактів. Ретроспектива музичного мистецтва. Українська музика, як складова світової культури.

Ідея — Нєпосєдова О.В.

Автор і керівник проєкту — Зарудянська М.А.

Концертні вистави опер «Катерина» М.Аркаса, «Сотник» М.Вериківського, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Ноктюрн» та «Утоплена» М.Лисенка, «На русалчин Великдень» М. Леонтовича.

Концерт із творів М. Вериківського «14 маленьких прелюдій для фортепіано»

Концерт із творів В. Косенка «Митець і час»

Вечори пам΄яті О. Канерштейна, К. Стеценка

Цикл «Глієр та його учні»

Концертний цикл «Антологія української музики» із творів класиків вітчизняної музики з нагоди ювілейних дат

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ МУЗИЧНИХ АРТЕФАКТІВ

Мелодія із щоденника Т. Шевченка в оркестровці народного артиста України, лауреата Національної премії Тараса Шевченка, професора Л. М. Колодуба у виконанні симфонічного оркестру.

Фрагменти листування М. Т. Рильського та М. І. Вериківського з приводу культурної розбудови України.

Нові історичні знахідки з приводу оркестровки Р. М. Глієром гімну «Ще не вмерла Україна».

Біографічні дані й виконання музики Теодора Акименка.

Нові історичні дані про виконавську і композиторську діяльність М. В. Лисенка. Виконання лисенківської каденції до IV фортепіанного концерту Л. Бетховена.

На відзначення 170-річчя від дня народження М. В. Лисенка перше в Україні виконання концерту № 4 для фортепіано з оркестром Л. Бетховена з каденцією М. В. Лисенка (редакція народного артиста України, професора М. Б. Степаненка) на сцені Колонного залу ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України – Творчий звіт 2012 р.

Глієр-Фест «Духовні джерела України»

З нагоди 140-річчя від дня народження видатного музично-громадського діяча, композитора, педагога і диригента, вихованця нашого навчального закладу, директора Київської консерваторії (1914–1920 рр.) Рейнгольда Моріцевича Глієра; 120-річчя класика української музики ХХ століття Бориса Миколайовича Лятошинського (учня Р. М. Глієра); 125-річчя від дня народження видатного українського композитора Левка Миколайовича Ревуцького (учня Р. М. Глієра); 70-річчя видатного українського композитора, педагога, музичного діяча Івана Федоровича Карабиця (учня Б. М. Лятошинського).

Цей збіг ювілейних дат надихнув «глієрівців» на впровадженням нових творчих форм.

Програма Глієр-Фесту свідчить, що збереження кращих традицій навчального закладу невід’ємні у повсякденному житті «глієрівців» від прагнення до їх відтворення, оновлення, розвитку, нових підходів до їх осмислення й сприйняття.

У концерті був представлений музичний артефакт – перша симфонія Сергія Прокоф’єва. Знайдена відомим диригентом Кирилом Карабицем, ця симфонія написана за 10 років до створення широко відомої симфонії № 1 «Класичної» (1917 р.). На рукописі знайденої симфонії рукою юного Прокоф’єва написано «Моему дорогому учителю Р. М. Глиэру». У рамках фестивалю відбулася світова прем’єра юнацької симфонії під орудою Кирила Карабиця, на які були запрошені нащадки Р. М Глієра.

Проект було  реалізовано  за  сприяння  першого у Києві приватного музею – «Музей духовних скарбів України». У його експозиціях та інтер’єрах поєднуються давнина й яскрава сучасність. Саме тут «глієрівці» продемонстрували нові підходи до змісту, масштабу, побудови концерту, в якому брали участь 4 оркестри, ансамбль струнних інструментів, 2 хори, солісти та ансамблі малих форм.

Ефективна, співпраця з Національною спілкою композиторів України – творення українського музичного сьогодення

Прем’єрні   виконання   творів  І.Алексійчук, Ю.Бабенка, Л.Дичко,  В. Ракочи, Г.Саська, В.Скуратовського, В.Степурка, Б.Стронька, Ю.Шамо, М.Шуха, Т.Ященка

Творчі   вечори   композиторів  Г.Гаврилець, В.Годзяцького, В.Губи, Л. Дичко, О.Злотника, Ю.Іщенка, Ж. та Л. Колодубів, О.Костіна, В.Ракочі, Г.Саська, М.Скорика, Б.Стронька, Б.Фільц.